• Ще в незапам’ятні часи еллінський мудрець Аристотель висунув первинну концепцію пам’яті, виклавши її в трактаті «Про пам’ять і спогад» і надалі трансформувавши у повнокровну теорію пам’яті. А вже сучасні дослідники пам’яті досягли наукового рівня репрезентації колективного історичного знання. Відтак і в нашій країні зафункціонував потужний Інститут національної пам’яті. От і перехресне словогроно «Запам'яток пам’яті» заоперувало пам’яттю в усьому багатстві її проявів. І варто лише розпочати натискання на перші літери переплетених у його сітці “пам’ятних” слів, як перед вами ґрунтовно розкриється їхня глибинна пам’ятність.

  • “Я мислю, отже, я живу” – стверджував великий мудрець Рене Декарт. Живу мисль несе і наше перехресне словогроно, в якому всі терміни мають спільний корінь –мисл- (-мисел-). І варто лиш розпочати натискання на перші літери цих “намислених” слів, аби осягнути їхній глибочезний смисл.

  • На віку, як на довгій ниві, всього трапляється. От і в нашому перехресному словогроні з назвою «На віки вічні» трапилося багацько розмаїтих лексем. І всі вони, як бачимо, пов’язалися спільним коренем -вік- (-віч-). А якщо ще й почнемо натискати на перші літери цих “увічнених” слів, то неодмінно натрапимо на їхню змістовну сутність.