• 15 вересня 2024 р. Тематичні плетениці

    Всі слова-ключі, укладені в поземні та доземні ряди клітин, мають безпосередній стосунок до створення і функціонування словників, переважно українських. Натискаючи на першу літеру кожного з цих слів, розкриваймо його лексичне значення чи лінгвістичний контекст, в якому воно вжито.

  • Сила слова не знає меж. Цю істину потверджує наше словогроно, складене з понад сотні лексем зі спільним коренем 'слов' ('слів'). Варто лиш розпочати натискання на їх перші літери, щоби реально відчути могутність слова.

  • Козацькому роду нема переводу. А через те в українській мові міцно утвердилася сім'я слів зі спільним коренем "козак"("козац", "козач"). Рясне гроно таких "козацьких" лексем втиснулося до нашої сітки. І варто лише розпочати натискання на перші літери цих слів, щоби збагнути мовну значущість кожного з них.

  • Ще півтора віку тому такого слова, як “мрія”, у нашій мові не було. І тільки в пошевченківську добу воно нестримно увірвалось у літературні тексти витончених авторів слів-новотворів Олени Пчілки й Михайла Старицького. На думку письменника й лінгвіста Бориса Антоненка-Давидовича, неологізми “мріяти” та “мрія”, створені на базі народного слова “мріятися”, народились і швидко прижились, бо без них уже не могла обійтись українська мова, що ступала на вищі щаблі свого розвитку. А в нашому словогроні вмістились одразу десятки лексем зі спільним коренем –мрій–. І варто лиш розпочати натискання на перші літери цих слів, щоб осягнути їхнє самобутнє значення.