15 вересня 2024 р. Тематичні плетениці
Всі слова-ключі, укладені в поземні та доземні ряди клітин, мають безпосередній стосунок до створення і функціонування словників, переважно українських. Натискаючи на першу літеру кожного з цих слів, розкриваймо його лексичне значення чи лінгвістичний контекст, в якому воно вжито.
8 вересня 2024 р. Перехресні словогрона
Сила слова не знає меж. Цю істину потверджує наше словогроно, складене з понад сотні лексем зі спільним коренем 'слов' ('слів'). Варто лиш розпочати натискання на їх перші літери, щоби реально відчути могутність слова.
19 серпня 2024 р. Перехресні словогрона
Козацькому роду нема переводу. А через те в українській мові міцно утвердилася сім'я слів зі спільним коренем "козак"("козац", "козач"). Рясне гроно таких "козацьких" лексем втиснулося до нашої сітки. І варто лише розпочати натискання на перші літери цих слів, щоби збагнути мовну значущість кожного з них.
11 серпня 2024 р. Перехресні словогрона
Ще півтора віку тому такого слова, як “мрія”, у нашій мові не було. І тільки в пошевченківську добу воно нестримно увірвалось у літературні тексти витончених авторів слів-новотворів Олени Пчілки й Михайла Старицького. На думку письменника й лінгвіста Бориса Антоненка-Давидовича, неологізми “мріяти” та “мрія”, створені на базі народного слова “мріятися”, народились і швидко прижились, бо без них уже не могла обійтись українська мова, що ступала на вищі щаблі свого розвитку. А в нашому словогроні вмістились одразу десятки лексем зі спільним коренем –мрій–. І варто лиш розпочати натискання на перші літери цих слів, щоб осягнути їхнє самобутнє значення.